Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини є структурним підрозділом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві.
Головною метою діяльності Управління є реалізація державної політики у сфері ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів.
Структура Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини:
відділ безпечності харчових продуктів;
відділ організації протиепізоотичної роботи;
відділ державного контролю.
З метою реалізації державної політики у сфері ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів Управління забезпечує:
1) проведення державного ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за здоров'ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших об'єктів санітарних заходів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон;
2) державний нагляд (контроль) за:
тваринами, харчовими продуктами, іншими об'єктами санітарних заходів, пов'язаними з продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамами мікроорганізмів, а також потужностями, що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;
діяльністю суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини); проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях, які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках;
безпечністю харчових продуктів у процесі їх виробництва та/або обігу з метою їх експорту та імпорту, а також видачею міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів (для держав СНД - ветеринарних свідоцтв у визначених законодавством випадках);
переміщенням тварин, харчових продуктів, інших об'єктів санітарного захисту, пов'язаних з продуктами тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, засобів ветеринарної медицини, засобів догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамів мікроорганізмів;
організацією роботи зі збору, утилізації та знищення загиблих тварин і відходів тваринного походження;
здійсненням протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;
дотриманням законодавства щодо ідентифікації та реєстрації тварин;
3) організовує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
4) проводить ліцензування господарської діяльності відповідно до закону;
5) сприяє: постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини; виконанню загальнодержавних програм у галузі ветеринарної медицини, у тому числі проведенню моніторингу залишкової кількості ветеринарних препаратів та забруднювальних речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах;
6) організовує здійснення заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях, що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;
7) аналізує причини і умови виникнення та поширення хвороб тварин, організовує заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, готує пропозиції та рекомендації щодо профілактики, ліквідації та боротьби з такими хворобами;
8) координує діяльність спеціалістів ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування;
9) здійснює державний контроль за розведенням та утриманням сільськогосподарських тварин для запобігання жорстокому поводженню з ними;
10) видає органам страхування висновки щодо причин захворювання вимушено забитих, загиблих або знищених тварин;
11) забезпечує у випадках, передбачених законом, своєчасне встановлення карантину в разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, а в разі необхідності - у зоні спостереження;
12) координує діяльність установ ветеринарної медицини з організації та проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормових добавок, преміксів та кормів, забезпечує проведення ветеринарно-санітарних заходів щодо перевірки безпечності харчових продуктів;
13) установлює обмеження або заборону на імпорт, транзит та експорт товарів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби, включені до списку МЕБ, або інші хвороби, що підлягають повідомленню, з окремих держав або карантинних зон у разі підтвердження факту спалаху таких хвороб;
14) проводить експертизу і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; бере участь у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;
15) затверджує плани щорічного державного контролю та плани державного моніторингу відповідно до закону;
16) встановлює на підставі результатів проведення аналізу ризику періодичність здійснення державного контролю кожної потужності, що є об'єктом державного контролю.