Захист прав споживачів є важливою складовою системи гарантування прав людини в цивілізованому світі.
Минулий рік став роком випробувань для України.
Військові дії на фронтах та у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, запроваджений, Указом президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України військовий стан для суспільства змусили зосередити наявні ресурси на веденні повномасштабної війни.
Загострилась ситуація із забезпеченням права споживача на безпечність, належну якість, отримання необхідної інформації, доступу до товарів та послуг в умовах аварійних відключень від джерел водо та енергопостачання.
У червні 2022 року Україна отримала статус країни – кандидата на вступ до Європейського Союзу, що зумовлює необхідність процесів євроінтеграції, включаючи сферу захисту прав споживачів.
Обговоренню підлягали наступні питання:
- Захист прав споживачів: виклики воєнного часу;
- обговорення законопроекту Закону України «Про захист прав споживачів»;
- гарантії доступності та безпеки;
- споживачі – каталізатори змін;
- ринковий нагляд: як забезпечити результативність;
- споживчі тренди світу в Україні: транспарентність, інклюзивність, сталість споживання, екологічність;
- швидкий перехід до чистої енергетики – виклики для споживачів;
- інструменти для розширення можливостей та допомоги споживачам.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та суб’єктами господарювання незалежно від форм власності, які виробляють, продають товари, виконують роботи чи надають послуги, встановлює права споживачів, а також визначає механізми їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Проте, діючий закон України «Про захист прав споживачів» в деяких положеннях втрачає актуальність і не відповідає викликам сьогодення. Законопроект № 6134 від 06.10.2022 нового Закону створений на наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками Європейського Союзу.
Правовідносини, які є предметом правового регулювання законопроекту в Європейському Союзі регулюються Регламентом та Директивами Європейського Парламенту та Ради Європи.
Так, зокрема, документом пропонується:
- Гармонізувати законодавство України у сфері захисту прав споживачів із законодавством Європейського Союзу шляхом імплементації Директив Європейського Союзу у сфері захисту прав споживачів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, зазначених у Додатку ХХХІХ до Глави 20 Угоди про асоціацію;
- Поширити дію Закону України «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача (у разі порушення умов договору купівлі – продажу (доставки) харчової продукції в інтернет – магазинах, при позначенні ціни продажу харчової продукції);
- Визначити права та обов’язки споживача у сфері електронної торгівлі;
- перелік інформації про продукцію та суб’єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, а також відповідальність за відсутність такої інформації, крім того відповідальність суб’єкта господарювання, що надає послуги торговельного майданчику (маркетплейсу) для розміщення товарів для продажу інших суб’єктів господарювання;
- Створення рівних умов для здійснення електронної торгівлі суб’єктами господарювання та чесної конкуренції;
- Запровадження механізму добровільної ідентифікації продавця в реєстрі інтернет магазинів;
- звільнити суб’єктів господарювання від обов’язку створювати обмінний фонд товарів та сплачувати неустойку споживачеві за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки;
- впровадити надання суб’єктам господарювання документів, що підтверджують гарантійні зобов’язання, в електронній формі;
- Надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з'являється після ремонту;
- Надати споживачеві право на заміну товару на такий самий або аналогічний, наявний у продавця, у разі, якщо ремонт товару, придбаного споживачем, потребує більше чотирнадцяти календарних днів;
- Надати Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі – Держпродспоживслужба) право звертатися до провайдера інтернет –послуг щодо обмеження доступу до веб сайтів (частини веб-сайтів, програмного забезпечення) продавців, які не надали достовірну інформацію на цьому веб-сайті про своє найменування, та місцезнаходження, продавців, які використовують нечесну підприємницьку практику та порушують законодавство про захист прав споживачів, зобов’язавши при цьому Держпродспоживслужбу звернутись до провайдера щодо відновлення такого доступу, при виконанні суб’єктом господарювання вимог Закону;
- Звільнити від судового збору в усіх судових інстанціях споживачів у справах, пов’язаних з порушенням їх прав, Держпродспоживслужбу та громадські об’єднання споживачів у справах щодо захисту прав споживачів.
На сьогодні існує проблема, коли споживач не може поскаржитись або повернути товар, придбаний в мережі Інтернет, запровадження механізму добровільної ідентифікації продавців в реєстрі інтернет магазинів сприятиме захисту прав споживачів в даній сфері.
Новий Закон України «Про захист прав споживачів» дозволить вийти на якісно новий рівень забезпечення та захисту прав споживачів, зокрема у сфері електронної торгівлі та сприятиме зменшенню нечесної підприємницької практики.
Крім того під час круглого столу обговорювались питання адаптації споживачів до стрімкого переходу економіки на «чисту» енергію, енергосервісного контракту, як організаційно-правового та фінансового механізму, що дасть змогу досягнути скорочення споживання енергоресурсів шляхом впровадження енергоощадних заходів, який набув значного поширення в розвинених країнах світу за останні 40 років. Популярність зазначеного механізму пояснюється передусім його інвестиційною привабливістю, можливістю поєднати на взаємовигідній основі інтереси замовників та виконавців робіт з енергозбереження, зокрема постачальників енергоефективного обладнання. Крім того, цей механізм дає змогу розв’язувати складні питання залучення необхідних фінансових ресурсів для реалізації енергоефективних проектів, оскільки вони потребують адаптації до правових особливостей і традицій господарської діяльності в кожній окремій країні.
Цей досвід украй важливий і для України, яка, незважаючи на високу енергоємність економіки, нині робить впевнені кроки на шляху підвищення рівня енергоефективності. Учасники та спікери круглого столу, узагальнили міжнародний досвід впровадження енергосервісних контрактів, зробили огляд чинного європейського та українського законодавства, а також практичних спроб запровадження енергосервісу в Україні, проаналізували бар’єри, що перешкоджають його застосуванню, та сформулювали пропозиції щодо подолання цих перепон. Безумовно, принцип енергозбереження має охоплювати всі сектори національної економіки, але, з огляду на те, що побутовий сектор займає значну частку в структурі кінцевого споживання енергоресурсів (майже 34%), у процесі обговорення зроблено акцент на аналізі проблем та перспектив впровадження енергосервісних контрактів саме в цій сфері.
Отже, можемо зробити висновок, що в основі екологізації лежить раціональне природокористування.
Екологізацію виробництва або іншого об'єкта господарювання потрібно здійснювати із запровадженням екологічно чистих, так званих "зелених" технологій — безвідходних та маловідходних, тобто таких, які для даного етапу розвитку науки й техніки характеризуються максимальним виходом продукту при мінімальних витратах сировини, енергії та інших матеріалів і мінімальному утворенні розсіюваних відходів, які забруднюють навколишнє природне середовище.