Сказ: чому після укусу тварини важливо не зволікати з допомогою

Укус чи подряпина можуть здаватися незначними. Проте навіть невелика рана потребує уваги, адже існує ризик зараження сказом.

Сказ — це вірусне захворювання, яке уражає центральну нервову систему. Вірус передається зі слиною інфікованої тварини — через укуси, подряпини або потрапляння слини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Джерелом інфекції можуть бути як дикі, так і домашні тварини.

Хвороба спричиняє тяжкі порушення роботи головного та спинного мозку, може призвести до паралічу й коми. Після появи клінічних симптомів сказ майже завжди закінчується смертю. Саме тому чекати погіршення самопочуття не можна.

Водночас розвитку хвороби можна запобігти: своєчасна антирабічна допомога після контакту з твариною рятує життя. Лікар оцінить ризик і визначить, які профілактичні заходи потрібні. Не відкладайте звернення, навіть якщо тварина виглядає здоровою.

Куди звернутися в Києві?

Ми зібрали потрібну інформацію в каруселі. Гортайте два зображення — там знайдете заклади за районами міста, адреси, телефони, графіки роботи та кількість наявної вакцини.

Станом на 15 вересня 2026 року в зазначених закладах столиці наявні 2184 дози вакцини проти сказу та 102 флакони препарату «ВІНРАБ». Запаси можуть змінюватися.

Збережіть контакти собі та поділіться з близькими. У несподіваній ситуації знати, куди звернутися, — важлива підтримка.

Сказ можна попередити: фахівці Київського міського ЦКПХ провели майстер-клас для медиків.

17 вересня ДУ «Київський міський ЦКПХ МОЗ» провів онлайн-майстер-клас «Епідеміологічний нагляд за сказом. Організація антирабічної допомоги в закладах охорони здоров'я відповідно до чинних нормативних документів».

Чому це важливо? Сказ неможливо вилікувати, щойно з'явилися симптоми. Але його можна стовідсотково попередити — якщо лікар знає, що робити, коли пацієнт приходить із укусом чи подряпиною від тварини.

За 10 навчальних годин наші фахівці разом з учасниками розглянули:

епідемічну ситуацію в столиці, біологію збудника та шляхи передачі інфекції;

оцінку ризику інфікування та взаємодію лікарів закладів охорони здоров'я з лікарями-епідеміологами;

маршрутизацію пацієнтів і вимоги нового Стандарту медичної допомоги «Сказ»;

клінічні прояви, лабораторну діагностику та критерії встановлення діагнозу;

показання до постконтактної профілактики, схеми застосування антирабічної вакцини та імуноглобуліну;

розбір клінічних випадків і типових помилок при призначенні антирабічної допомоги;

холодовий ланцюг, зберігання та облік препаратів, ведення документації і порядок подання звітності.