Такі зустрічі потрібні, щоб подивитися на роботу Служби в цілому: що вже дає результат, де потрібно посилитися і які рішення необхідні далі.
За вісім місяців цього року 34 українські підприємства отримали право експорту продукції тваринного походження до ЄС. Сьогодні їх уже 236. Відкрито експорт гороху та пшеничного борошна до Китаю, триває робота над новими можливостями для українських виробників у Канаді, Китаї, В’єтнамі, Перу, Чилі та Непалі. І тут важливо не лише відкривати нові ринки, а й зберігати довіру до української продукції та вже отриманий доступ.
Не менш важлива щоденна робота всередині країни. За сім місяців кількість неблагополучних пунктів щодо сказу зменшилася приблизно на 30%. Це результат системної роботи, яку потрібно продовжувати - від вакцинації домашніх тварин до імунізації диких м’ясоїдних.
Рух до ЄС водночас ставить нові вимоги до самої системи державного контролю. Наші лабораторії мають працювати за сучасними європейськими методами, мати відповідне обладнання та підготовлених фахівців. Частина необхідних методів уже впроваджена у двох акредитованих лабораторіях, і цю роботу продовжуємо.
Від якості контролю напряму залежить і те, як українська продукція рухається світом. За вісім місяців проведено необхідні процедури для експорту понад 26 млн тонн рослин та рослинної продукції, оформлено понад 137,5 тисячі фітосанітарних сертифікатів. Більше 100 тисяч із них передано через ePhyto HUB.
До колегії долучилися заступник Міністра економіки та довкілля України Денис Башлик, заступник голови Рівненської ОВА Олександр Кохан, народний депутат України Дмитро Соломчук та генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов. Дякую за відкриту розмову та готовність разом працювати над питаннями, важливими і для держави, і для українського бізнесу.
