Як вірус панлейкопенії потрапляє до домашнього кота?

Найпоширеніша помилка власників — впевненість, що домашній кіт у повній безпеці. Вони думають, якщо він не гуляє на вулиці, не контактує з іншими тваринами, живе в чистій квартирі, тому нічого не трапитися. Насправді ризик є і він реальний

Вірус панлейкопенії передається через фекалії, сечу, блювотні маси та інші виділення інфікованої тварини. Найнебезпечніше те, що його можна принести додому на собі навіть не підозрюючи про це

Взуття — один з головних шляхів передачі. Ви пройшлися по під’їзду, двору або парку де побував хворий або безпритульний кіт і вірус вже у вас вдома. На підошві він може зберігатися і залишатися заразним. Кіт торкнувся взуття в коридорі і контакт відбувся

Одяг і руки теж можуть бути переносниками — якщо ви погладили чужого кота на вулиці або в гостях. Це не означає що треба уникати всіх котів навколо — але після контакту з незнайомою твариною варто помити руки перш ніж чіпати свого улюбленця

Небезпечними можуть бути й речі з зоомагазину — миски, іграшки, підстилки. Якщо вони зберігалися або транспортувалися поруч із зараженими тваринами — вірус міг потрапити на поверхню.

Ще один ризик — ветеринарна клініка. Це не привід уникати лікаря, але привід переконатися, що клініка дотримується дезінфекції. Хороша клініка завжди це робить

І нарешті — кошенята можуть отримати вірус ще до народження, якщо мама була інфікована під час вагітності. Такі кошенята народжуються з ураженням мозочка і мають проблеми з координацією.