Саркоцистоз — це паразитарне захворювання, яке викликається родом найпростіших Sarcocystis, які є кокцидіями, що вражають м'язи та кишківник багатьох видів тварин, а також птиці

Саркоцистози значно поширені в Україні. Велика й дрібна рогата худоба, а також свині є проміжними господарями для саркоцист. Локалізуючись у м’язах і серці, вони виснажують їх і знижують продуктивність.

Поширенню інвазії сприяють наявність значної кількості собак і котів на фермах, відсутність облаштованих убиралень, низька якість ветеринарно-санітарної експертизи м’яса, несвоєчасна утилізація трупів та відходів забою тварин. Чинниками передавання збудників є корм, вода, забруднені ооцистами й спороцистами. Механічними переносниками паразитів можуть бути деякі види комах-копробіонтів і птахи.

Захворювання реєструють будь-якої пору року. Саркоцисти стійкі в зовнішньому середовищі, можуть зберігати життєздатність більше трьох років, зимувати в ґрунті, переносити заморожування й відтавання.

Ураженість ВРХ саркоцистами може сягати 100%, свиней ‒ 15-45%. Собаки й коти ‒ основні розповсюджувачі хвороби: в деяких регіонах зараженість собак саркоцистозом сягає 90%. А на добу собака здатен виділити 30 млн ооцист.

Головне управління Держпродспоживслужби у місті Києві попереджає про небезпеку зараження саркоцистозом через неякісне м’ясо.

М'ясо в місцях стихійної торгівлі потенційно небезпечне. Такі продукти можуть становити загрозу для здоров’я, зокрема стати джерелом зараження саркоцистозом.

Люди найчастіше заражаються через споживання м’яса, яке не пройшло достатню термічну обробку. Симптоми хвороби — пригнічений стан, втрата апетиту, діарея.

У тваринництві саркоцистоз призводить до зниження продуктивності, виснаження та падежу худоби, що спричиняє значні економічні втрати.

У Держпродспоживслужбі закликають тваринницькі господарства не допускати на територію безпритульних собак і котів та суворо дотримуватися правил гігієни й утримання тварин.