Мишоподібні гризуни та їхня загроза

Мишоподібні гризуни в осінньо-зимовий період - це серйозна загроза для посівів озимих зернових,  озимого ріпаку, багаторічних трав, складів та житлових приміщень, так  як  з  настанням холодів гризуни мігрують у теплі приміщення: будинки, елеватори, склади, ферми,  завдаючи при цьому значної шкоди через свою багатоїдність. Найбільшої шкоди завдають гризуни,  які належать до родини Хом’якових (щури, полівки, або нориці) та Мишових (миші, пацюки). Усі вони - з цілодобовою активністю, які не впадають у сплячку. Їхня біологія (живлення, розмноження, активність, поведінка) обумовлюється двома взаємопов’язаними факторами – теплообміном і кормом. 

Чому гризуни небезпечні:
-  шкода врожаю: живляться озимими культурами, коренеплодами, картоплею, корою, корінням та інше;
-  швидке розмноження: можуть розмножуватися навіть взимку під снігом, що призводить до стрімкого зростання популяції. 
Рекомендації та заходи боротьби у разі появи гризунів:
-  моніторинг активності та розселення, відстежуваність щільності популяції гризунів;
-  проведення профілактичних агротехнічних заходів (дотримання сівозмін, боротьба з бур’янами);
-   застосовування біопрепаратів, родентицидів  дозволених до використання  відповідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та механічних заходів боротьби (використання пасток);
-  своєчасні  дії щодо знищення шкідників як з боку відповідних служб, так і з боку фізичних осіб,  власників сільгоспугідь, складських приміщень. 
Дотримання комплексу профілактичних заходів сприятиме зменшенню чисельності мишоподібних гризунів та недопущенню їх поширення.