Коли ми говоримо про людей старшого покоління, важливо використовувати слова, які підтримують гідність людини та не містять вікових стереотипів

  Термін «пенсіонери» описує людей, які отримують пенсію, а не їхній вік. Пенсію можуть призначити дітям чи іншим особам у зв’язку з втратою годувальника, тому це слово не є універсальним означенням покоління старших.

Правильно говорити:

люди старшого віку;

люди третього віку (у європейському контексті);

люди у віці 60+ / 75+ (за потреби й з урахуванням контексту).

Неправильно вживати такі слова:

старі люди;

бабусі та дідусі (без родинного контексту);

пенсіонери / люди пенсійного віку — коли йдеться саме про вік;

люди похилого, поважного віку, люди у віці.

Чому це важливо?

Слова «старі» або «бабусі/дідусі» можуть бути образливими для тих, хто так себе не ідентифікує. Вік не завжди визначає фізичний чи емоційний стан людини. Багато людей старших років є активними, енергійними та не бачать старість як обмеження.

За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я:

60–75 років — старший вік;

75–90 років — старечий вік;

90+ років — довгожителі.

«Бабуся» або «дідусь» доречно використовувати лише для позначення родинних зв’язків, а не віку загалом.

Пам’ятаємо, паспортний вік ≠ життєвий дух. Старші люди заслуговують на повагу без застосування стереотипів й спрощень.

Говорімо та пишімо так, щоб кожна людина відчувала себе цінною, почутою та прийнятою.