Українська продукція має бути присутня у світі не лише як «альтернатива», а як еталон якості, довіри й стабільності

Під час нещодавнього робочого відрядження до Вашингтона Сергій Ткачук озвучив чіткий меседж: Україна готова розширювати двосторонню торгівлю, забезпечуючи справедливі та рівні умови доступу до ринків.

Серед останніх досягнень цього року – відкриття ринку Малайзії для молока, молочних та яєчних продуктів, Канади  – для яблук і столових яєць, Китаю  – для гороху, морських ссавців і водних продуктів дикого вилову, Кувейту – для перероблених харчових продуктів, Албанії – для яєць, Грузії – для композитних кулінарно готових продуктів, Оману – для м’яса птиці, Молдови – для молочних продуктів не для споживання людиною, а також кормів для домашніх тварин.

Це – не просто нові можливості для нашої економіки. Це – визнання ефективності української системи контролю, доказ того, що навіть під час війни Україна залишається надійним партнером для світу.

ВИКЛИКИ ОСТАННІХ РОКІВ

Порівнюючи динаміку останніх п’яти років, спостерігаємо зменшення кількості нових відкритих ринків. І це об’єктивний процес, на який вплинули зовнішні чинники:

• Період COVID-19 у 2020 році фактично призупинив виїзні інспекції та міжнародні аудити. Україна тоді ще не мала напрацьованих механізмів дистанційного оцінювання, а іноземні органи скасували всі поїздки. Активізація переговорів стала можливою лише в другій половині року.
• Початок повномасштабної війни у 2022 році створив нові перешкоди – безпекові обмеження для іноземних делегацій під час воєнного стану. Але навіть у цих умовах ми змогли зберегти довіру партнерів та продовжили відкривати ринки.

Також слід враховувати й інші чинники – політичну кон’юнктуру, зацікавленість імпортерів, зміну логістичних маршрутів.

Усі ці обставини Держпродспоживслужба сприймає не як бар’єри, а як привід для вдосконалення. Так, неможливість проведення очних аудитів ми компенсували запровадженням онлайн-аудитів із використанням бодікамер.

На сумніви щодо стабільності системи контролю під час війни відповіли ініціативою щодо визнання принципу регіоналізації за конкретними хворобами тварин.

Ми не зупиняємося – адаптуємось і доводимо, що українська система контролю є гнучкою, стійкою та ефективною.

МІЖНАРОДНА ВЗАЄМОДІЯ: ПРІОРИТЕТ – СТРАТЕГІЧНІ ПАРТНЕРИ

Особливу увагу Держпродспоживслужба приділяє розвитку співпраці зі стратегічними партнерами.

Цьогоріч для нас є кілька важливих напрямів.

По-перше, проходження аудиту системи контролю для відкриття експорту української яловичини до Великої Британії. Цей процес стане підґрунтям для подальшого визнання української системи контролю іншими каїнами-партнерами.

По-друге, представлення української продукції у США – масштабна презентація “Taste Ukraine: Flavors of Resilience. Opportunities of Tomorrow”, яка засвідчила зацікавленість американського бізнесу у співпраці з Україною.

Під час нещодавньої робочої поїздки до Вашингтона відбулися зустрічі з представниками USDA Foreign Agricultural Service (FAS), Food Safety Inspection Service (FSIS) та Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS).

Ми донесли чіткий меседж: Україна готова розширювати двосторонню торгівлю, забезпечуючи справедливі та рівні умови доступу до ринків.

Основні цілі:

• відкриття американського ринку для українського м’яса птиці та яєць;
• досягнення прогресу щодо кукурудзи та бджолиних маток;
• поглиблення технологічного співробітництва у сфері ГМО-матеріалів, насіння та інноваційних підходів до ветеринарного контролю.

Американська сторона високо оцінила конструктивність діалогу, підтвердила готовність до технічних консультацій і розглядає Україну як надійного партнера у формуванні справедливих правил торгівлі в аграрному секторі.

Це свідчить, що Україна розглядається не лише як експортер, а як впливовий гравець глобального продовольчого ринку.

НАШЕ ЗАВДАННЯ – НЕ ПРОСТО ЕКСПОРТУВАТИ, А БУТИ ВПІЗНАВАНИМИ

Українська продукція має бути присутня у світі не лише як «альтернатива», а як еталон якості, довіри й стабільності.

Тому пріоритети Держпродспоживслужби сьогодні:

1. Продовжувати відкривати нові ринки – насамперед у Північній Америці, Азії та на Близькому Сході.
2. Розвивати інституційне партнерство у міжнародних організаціях – Всесвітній організації охорони здоров’я тварин (WOAH), Європейській організації із захисту рослин (ЄОЗР), Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інших.
3. Підтримувати український бізнес, який прагне виходити на зовнішні ринки, – через консультації, навчання та супровід.