На Полтавщині нашестя сарани нині не спостерігають. Про це розповів Суспільному спеціаліст відділу Держпродспоживслужби Ігор Поляков. Від початку її поширення у деяких південних регіонах, в області фахівці служби та аграрії обстежили близько 15 тисяч гектарів площ.
У фермерському господарстві "Серьогін", що у Решетилівській громаді, цьогоріч пізніми зерновими культурами, зокрема кукурудзою та соняшником, засіяли близько 700 гектарів площ. На наявність шкідників поля обстежують постійно. Завчасно підготувались у господарстві й до ймовірної появи сарани, каже агроном.
"Кожного дня приїжджаємо на поле, зранку і ввечері дивимося, чи не перевищує шкідник економічний поріг шкодочинності і взагалі чи він є. Ми вже підготовлені, закуплений інсектицид, обприскувачі готові до роботи. При першому дзвіночку, що в нас є проблема, ми готові працювати. Паралельно зідзвонюємося з нашими колегами з інших районів, питаємо, як в них ситуація", — розповів агроном-хімік Денис Лось.
"Саранові — вони діляться ж на стадні і не стадні. Стадні — це в нас італійський прус, сарана перелітна, марокканська, а не стадні — це кобилка, коники звичайні. Де клімат більш посушливий, де високі температурні показники та недостатня кількість опадів, там більше розвиваються саранові, які завдають значної шкоди в тих районах", — продовжив головний спеціаліст відділу ГУ Держпродспоживслужби Полтавщини Віталій Христусь.
Нині на Полтавщині працівники Держпродспоживслужби спільно з аграріями обстежили близько 15 тисяч гектарів площ. Це, зокрема, сільськогосподарські угіддя, лісові насадження, неорані землі, каже спеціаліст фітосанітарної безпеки Віталій Христусь.
"По діагоналі поля ідемо, відбираємо, огляд на пні в десяти місцях по 10 рослин. У загальному визначаємо на метр квадратний, скільки, якщо є якісь шкідники. На сьогоднішній день в нас коники переважно. Це нестандартні види, десь 0,4 екземпляра на метр квадратний. Тобто на 10 метрів квадратних це чотири екземпляри. Це коники, не сарана, наголошую", — додав Віталій Христусь.
"Люди зараз побачили фотографію в інтернеті і плутають коника звичайного з сараною. Сарана під'їдає пшеницю, взагалі всі злакові рослини, поки вони ще в стані активного росту. Зараз уже колосові і ярі зернові змолочені. Тобто їм вона шкоди не завдасть. Маємо тільки стерню на полі. Також пошкоджує сарана посіви цукрового буряку, тютюну", — повідомив спеціаліст відділу Держпродспоживслужби Полтавщини Ігор Поляков.
Аграрії та спеціалісти Держпродспоживслужби постійно обстежують посіви на наявність шкідників. Суспільне Полтава
Наперед обробляти посіви аграрії не будуть, каже агроном Денис Лось.
"Наперед, по-перше, економічно недоцільно це робити, тому що ефективність буде на рівні 20%. А крім цього, ми зробимо тільки саму флору і фауну пошкодимо в даному випадку. І, звичайно ж, економічна складова тут грає велику роль", — розповів агроном-хімік фермерського господарства "Серьогін" Денис Лось.
"У разі виявлення саме сарани, не коника, потрібно звертатися в головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області і аграріям, і звичайним громадянам", — розповів спеціаліст відділу ГУ Держпродспоживслужби Полтавщини Ігор Поляков.
Детальніше — у матеріалі Суспільного.