Ключові зміни у НАССР-законодавстві: аналізуємо та актуалізуємо

Про необхідні змін у харчовому законодавстві представники ГУ Держпродспоживслужби в м.Києві говорили з учасниками ІV Всеукраїнського з'їзду «Харчовий бізнес – 2024: конкурентоздатність та експортоорієнтованість».

«Система НАССР в Україні запроваджена наказом Мінагрополітики від 01.10.2012 №590. Цей наказ базується на четвертій редакції Кодексу Аліментаріус - зібрання міжнародно схвалених стандартів на харчові продукти. Наразі вже існує шоста редакція. Тому цей наказ потребує змін. Нині у стінах Держпродспоживслужби, Мінагрополітики та інших профільних міністерствах та відомствах триває робота над створенням нових нормативно-правових актів та, відповідно, змін до існуючих для приведення їх у відповідність вимогам сьогодення», – зауважив Юрій Миркєєв, заступник начальника Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини-начальник відділу державного контролю ГУ Держпродспоживслужби в м.Києві. 

Наприклад, 5 грудня цього року  набирає чинності наказ Мінапк від 19.04.2024 № 1279 «Про затвердження гігієнічних вимог до агропродовольчих ринків», відповідно до якого законодавство набуде певних трансформацій. Так само, потрібно розробити додатки з вичерпним переліком та внести зміни до наказу Мінагрополітики від 08.08.2023 року, яким зокрема була затверджена нова форма акту інспектування. 

Окремим питанням учасники розглянули підходи до планових заходів державного нагляду (контролю). У вересні відбулось наповнення інтегрованої автоматизованої системи інформацією про суб’єктів господарювання та адреси проведення господарської діяльності. Це було викликано потребою затвердження комплексного плану заходів на 2025 рік. По безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини створюється окремий план державного контролю, який містить у собі назву оператора ринку та адреси потужностей. З 1 жовтня проводитиметься  перекатигоризація потужностей операторів ринку. При цьому будуть враховуватись: 
- визначені ризики, які можуть справити негативний вплив на безпечність харчових продуктів та/або кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
- результати здійснення попередніх заходів державного контролю;
- ефективність процедур, які застосовуються оператором ринку (потужностей) з метою дотримання законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин;